[Anita Midzu]

Пробач мені за те, що не з тобою.
За мрії, за життя і за любов.
Я здатна заплатити тобі кров'ю,
Щоб знову вмерти й народитись знов.

Пробач мені за небо таємниче.
За зорі ясні й світанковий рай.
Пробач мене за не моє обличчя.
Пробач мене...й собі душі не край.

Всієї правди ти не зрозумієш.
До того ж я не зможу пояснити...
Найкраще - мріяти, ну так...як ти зумієш.
Й продовжувати просто, сіро жити.

Пробач. Мені. Мене. Як в тебе вийде...
Я справді не хотіла цього жаху.
Я зовсім не хотіла тебе скривдить...
Робила все лише з-за свого страху.

Куди піти... Повіситься? Втопиться?
Чи краще просто згинути в вогні?
Та ні...то знов мені не спиться.
Скажена, я прошу – пробач мені.

@темы: Творим, Рідною мовою

Comments

[outerspace]

к классному часу готовишься? хахах

[Anita Midzu]

Symphonia конееечно)